keep calm and carry on

Трапилася нещодавно зустріч з сучасним західним комуністом, ідейним. Звичайно він не схожий на місцевих піонерів чи партапарат, але...
Якщо відверто, то розмова мене в більшості дратувала. Ну не можу я спокійно слухати, про те що в "сесерії" було добре. Жив я там. Не довго але жив, батьки все життя, а дідів з бабцями так тих взагалі переламували на штиб совіцької країни, переламували грубо та боляче. Хоча у відповідь почув досить цікаву маніпуляцію, про те що я не жив в Нью-Йорку, а там було дуууууже погано в той же час, тому порівнювати не можу.
Найбільше вразив один факт. Дякуючи СССРу західні ліваки могли тиснути на свої уряди, вибивати всякі смачні шняжки для замученого німецького пролетаріату. При цьому вони на рівні релігії вірять, що тут пролетаріат жив ок. Ну якщо ви не згідні, то дивіться про нещасний Нью-Йорк і нема чого вам порівнювати.
Взагалі розмова якось часто провалювалася в дуже емоційне захищання нещасних негрів, сімейне насильство і інші гостро соціальні теми, які не дають спокою комуністам. Цікава мантра про "інший шлях".
При тому тема економічної системи не піднімалася, залишилось незрозумілим як саме мають створюватися матеріальні блага і успішний досвід ідей чучхе не згадувався. Взагалі увага молодого революціонера була прикута до країн третього світу - Латинська Америка, Азія, Африка. Чому Європа не є плацдармом класової боротьби не зрозуміло. Або ж там нема справжнього пролетаріату, або пролетаріату не потрібні справжні комуністи.
Питання ж що є пролетаріатом в сучасних умовах відкрите. Ну і звичайно глашатаєм їхніх потреб виступає людина, яка вже давно відійшла від цього класу, якщо взагалі якось належала цьому класу. Метросексуал з гарною освітою і доходом, який дозволяє подорожувати по світу, з однієї сторони і знебожені негри з іншої.
Відмітив, що ідеї "привида, що бродить по Європі" заражають людей любов'ю до прекрасного, от наш Пєтя з годинниками по ціні, як річна(і) зарплати бригади шахтарів, що їхні з всякими брендовими аксесуарами. При цьому за які гроші живуть люди не зрозуміло. Хоча це суто мій пунктик, розуміти за що людина живе. Не факт що то чесна справа, чи почесна, тим не менш ти знаєш хто перед тобою.
Закінчити хочеться позитивним, спільним, що не викликає заперечень F*ck EU!

Голосуючи за вишиванки Свободи, я голосував не за економічну програму, а за непримиренність проти правлячої партії. Зараз вони демонструють цю непримиренність на окрузі де намагається прорватись гауляйтер міста Києва.

Іллєнко герой. Люди,які його підтримували вночі - герої.

Їхні сила в грошах, що ж давайте зменшим їхні доходи. Бойкот епіцентру.

Слава Україні!

Сердючка в топ-п`ятірці якого політичного списку?
Боюсь пропустити героя україни і майже переможця Євробачення.

тойщоговоритьзберкутом


тойщоНЕговоритьзбекрутом



не антагоністи

Вона була давно і майже не лишилось її учасників. Людей які прожили та відчули. Чим менше живих учасників тим пишніше святкування тим міцніший міф.
Вшанувати пам'ять полеглих та висловити співчуття ще живим, всіх кого зачепило - кому треба було перемогти себе, свій страх та біль, на фронті, кому переживати втрати рідних та близьких людей, втрати все своє майно. Висловити співчуття тим хто в тій м'ясорубці змогли зберегти себе, Людину. Хто не переступив межі з воїна до ката. Незалежно від прапорів під якими воювали, незалежно від ідеології яку підтримували. Кожна з цих ідеологій злочинна. Вони практично рівні в своїй агресивності та тоталітарності. Подбати про них, без пишних слів, у будні, бо буднів багато. Шана та спокій. Вони своє відвоювали і нагородою хай їм буде спокій.
Проте сучасники не заспокоюються, вони будують культ країни. Країни якої насправді не було. Знову. Культ "райського СССР". Вони експлуатують "Перемогу", вони експлуатують мільйони людей війни, їхній біль розпач, радості та перемоги -безсоромно та неприкрито. Нова імперія СССР 2.0, новий рай, єдине спасіння. Сльозогінні фільми-агітки з втраченим історичним підгрунтям, автобуси з вождями на боках, бухло з генералами на етикетках і всюди георгіївські лєнти. Це все для молодих які поперднього СССР не знали, які повірять в той пафос і "красу". Такий міф - злочин, люди які його будують - злочниці, з злим наміром чи просто з недбальства, проте злочинці.
Настала пора прожити ту війну і лишити її в минулому. Перемога для живих, пам'ять для мертвих. Вона закінчилась.