дитячий день народження. колись

дитячий день народження зовсім відрізняється від того, як це у дорослих - в ньому немає нічого обов’язкового та вимушеного. В дитинстві це насправді свято. Вік, коли ти ще не виростаєш на стільки що б святкувати з власними друзями, свято з дорослих та дітей вперемішку. Яскраве світло, гамір, розсажування за столом, намощування подушок на дивані, щоб дотягатися до тарілки. Радість подарунків. Стіл стає чимось центральним та головним, ігри розсипаються по всьому будинком, але неодмінно повертаються до місця з розмовами, запахами наїдків, яскравим світлом і столом з білою скатертиною, яка пахне зіллям яким була перекладена. Саме тут найбільша концентрація свята- згусток, екстракт. Незрозумілі розмови такі важливі і трохи таємничі розмови, вони не набридають тому що ти в них нічого не тямиш. ці великі люди. строгі просьби хоч трохи заспокоїтись і остигнути, а то вже пар іде. і їсти нічого вже не хочеться. і кампот з бокалів з різнокольоровими дореволюційними машинками, кожна інша. очікування яке тривало тиждень-другий виплескується, затоплює знайомий простір, наповнює його святом.
хоча очікування не завжди справджується і коли після того очікування свято не настає- гостів немає. світ просто крається на куски і тихенько розповзається. вперта дитяча надія. нездаватися і вірити що от от. зараз прицдуть. це нічого що цокіт годинника забирає час. темна кімната у вікно якої видно хвіртку. запізнілий весняний мокрий сніг заліплює ворота, нависає візерунками на паркані та деревах, жовтий в світлі ліхтаря. він тане і чути крапотіння води...сиро і і неприємно холодно...навіть всередині в кімнаті...відчувається ця холодна вода і чорна розмокла земля під низом. нікого нема. свято не народилася і день якого так чекав є звичайним. з тьмяним світлом і якимись новинами по телевізору...і від заспокоєнь батьків стає зовсім зле. горе. хочеться плакати, але цього робити не можна. обідно, зіпсований такий день, його прийдеться цілий рік. чомусь навіть не прийшла хресна, яка приходить кожного року. з темної кімнати все одно не хочеться виходити. розмоклий сніг хляпаючи зривається з даху на асфальт. темно і дуже проржньо