Покупка

[odyn_owl]

Літо на межі осені, з самого свого краєчку. Прогртіе косими променями повітря. Тепло. Село. В самому його центрі осередок цивілізації – банк, кафе “Зустріч”+ закрита автостанція і , звісно, магазин. Той магазин, де можна купити все, що потрібно від відер і драбини до зошитів.
До магазину неспішно їде старенкий “москвич”. Він їде неспішно, посадка низька (від нагруженості) і рівномірний гуркіт. Від того всього він схожий на невеличкий танк. Машино-танк зупиняється біля магазину. З нього вистрибує жінка і зникає в магазині. Зникає вона не на довго – швидко повертається, сама вона рішення про покупки прийняти не може. Розмахуючи руками і дискусуючи з машини таки вибирається чоловік та малий син і тепер всі разом зникають в магазині. Цього раз теж довго в магазині не затримуються. Самий щасливий з магазину випадає малий. Він вдягнутий у нові сині джинси, на яких ще стричить великий фірмовий ярлик, а свої старі спортивні штани тримає на витягнутій руці, напевно що б вони доторкалися до джинсів і не збещестили придбання. Радісні.
Неочікуваний коник викинув “москвич” – він просто відмовивися заводитись. Його прийшлось сімейству поштовхати метрів зі сто, до повороту. Далі він мирно загуркотів і так само неспішно, як і до того покотився, поки не зник зовсім.
Косі осінні промені гріли повітря. Сонний стан села знову ніщо не порушувало.