odyn_owl: (tibetan fox)
Темні будинки старого міста схожі на стіни глибоких траншей. Траншей з часом все глибшають і глибшають, сонце десь там на горі, а навколо тільки темні стіни. Прохолодно навіть в спеку. Маленькі зелені площі, наче оази. Місця спілкування з сонцем та зеленню. Перепочинки в тьмяних подорожах.

barna old town #3
+2 )
odyn_owl: (tibetan fox)
Приємне невігластво. Можна слухати чужу і незнайому мову, як шум хвиль. Зовсім не заглиблюючись в смисл, побутові теми чи родинні справи, про які швидше за все мова. Не прагнучи цього занурення, не шукаючи входів до розуміння. Це тільки подорож і вона скоро мине. Проходиш верхами, не занурюючись і не розчиняючись. В цьому випадку вибрані відчуття і відкинуті знання.

odyn_owl: (tibetan fox)
Арарат позбавлений конкуренції. Найвищий, на фоні рівного нагір'я. Гора яка випадково опинилась серед рівнини. Велика гора. Велична.
Ararat
odyn_owl: (tibetan fox)
Проходячи таким селом розумієш що тут мало, що змінилось за останні років сто, чи може взагалі нічого не мінялось....ніколи.
Untitled

+2 )
odyn_owl: (tibetan fox)
Дорога серпантином рухається вгору і вгору. В один момент помічаєш що на вершинах гір вже є сніг. Наша ціль селище Степацмінда, звідти відкривається вид на Казбегі та Тцмінду Самебу, якщо звісно поталанить з погодою і буде добра видимість. Нам дуже поталанило, жодної хмаринки - сонячний і теплий осінній день. Особливо лінивих туристів можуть завезти під саму церкву (довша і пологіша дорога, близько 5 км), ми ж легких шляхів не шукали і через село ринулися коорвячою стежкою пішки. Не спішним ритмом, оглядаючи види, піднялися на гору. З довгим перепочинком та перекусом на схилі, де види на всі боки .
Від Самбеи відкриваються чудові види - в одну сторону гордий Казбегі, з маленькою хмаринкою яка зачепилась за вершину, з іншої, далеко внизу - селище.
Церква дає відчуття часу, який проходив повз ці стіни, лишаючи на них сліди та відмітки. Простота, суворість, камінь, місцями закіптюжений від вогню. Вже не на землі, але ще не на небі.

Tsminda Sameba #1

photos )
odyn_owl: (tibetan fox)
По дорозі з Тбілісі до Казбегі буде одне дуже мальовниче місце. Пропустити його важко, а оминути увагою неможливо. Мова про Ананурі. Транспорт в нас був до Казбегі більш туристичний, не рейсовий автобус. Напевно тому шофер радо погодився зупинитись і почекати з півгодини, поки ми погуляємо та пофотографуємо. Зелена вода водойми звивається поміж жовтими осінніми горами. Над водою стоїть замок, з церквами всередині. Разом все це створює відчуття містичної казки, або, принаймні, дитячого кіно про пригоди в сюжет якого мимоволі втрапив. Дерево яка практично росте з стіни, з жовтим неопавшим листям, на фоні води і гір. Води такого кольору на рівнині немає.

Ananuri #2

photos )
odyn_owl: (tibetan fox)
Вечірнє місто особливо гарне зверху, з підсвіеними вулицями-артеріями та знаковими будівлями. Тбілісі в цьому плані поталанило, не треба злітати в повітря, щоб побачити місто зверху, а достатньо залізти на сусідню гору. Наприклад, піднятися фунікулером до парку Мтацмінда. І, вуаля, все місто як на долоні. Зверху великий парк з скульптурами та атракціонами, гірками та атракціонами. Станція фунікулера- це велика двоповерхова споруда, більшу частину якої займають кафе. парк і фунікулер працюютьдо 4-ї ранку. Особливо цікаво сидіти за столиками на терасі з видом на місто. Види Самеби, набережної, Руставелі в поєднанні з смаколиками, вогні міста і маленький вогник свічки на столі. Це варто спробувати.

night lights
odyn_owl: (tibetan fox)
Якщо скористатись канаткою, то можна підятися до замка Нарікала. Звідки відкривається вид на все місто. Звісно туди можна дістатися і пішки, але не скористатись сучасною канаткою було важко. Види чудові. Мтквара прорізає містом, обрамлена білошкірими платанами. Взагалі рецепт чудовго дня простий - по-перше це гарна компанія, по-друге гарна погода, по-третє місцеве біле сухе на розлив. Хоча всі пункти, крім першого, зовсім не обов'язкові.

mtkvara
вид на місто
odyn_owl: (tibetan fox)
Коли емоцій надлишок, від тепла , ще зелених платанів, міста, людей їжі. Все в купі це вирує і живе своїм життям. Лишається тільки піддатись цьому виру. Рухатись, вдивлятись. помічати щось, пробувати на дотик, куштувати. Лишатися собою в цьому новому цікавому світі. Змінитисьі впустити цей світв себе.

Центр міста дуже живий. Напевно можна відшукати якісь ознаки, цього. Проте, найперше, це просто відчувається. Люди тут живуь, їдяь, гуляють спілкуються, люди різного віку. Багато людей з смаком вдягнутих, багато якихось харизматичних особливих, які виділяються. Що важливо, люди різного віку, а не тільки зграйки підлітік. Іноземці, з своїми різними мовами, додають мовного різноманіття.
Старе і древнє в кроці від сучасного. Це все,однозначно, цікаво.

Tbilisi, Rustaveli
Руставлеі

+6 )
odyn_owl: (tibetan fox)
Шторм змінив навколишній світ. Перетворивши яскравий сонячний берег на північне узбережжя. Змінилась кольорова палітра, змінилось море. Трансформація краси у багатстві проявів.
after storm#1
+2 )
odyn_owl: (tibetan fox)
Сонце поступово наближається до поверхні води. Вогонь. Сутінки напливають з суші, докочуючись до самого моря. Встеляючи. З сутінками з`являється дзижчання комарів, навіть біля моря.

to flag
+2 )
odyn_owl: (tibetan fox)
Справжнє море майже позбавлене людей. Тільки в маленьких сонних участках люди накопичуються, встеляючи пляж як галька. Це не природньо, це страх людей і від людей.
Кінбурнська коса. Порожня біла смуга розпеченого піску, всіяна мушлями. З однієї сторони підперта оливками і травами з іншої свіжістю морських хвиль. Море.

boat

beach

end
odyn_owl: (tibetan fox)
Кожна поїздка приносить якісь свої враження, відчуття і нашаровуються нові спогади. Щось проявляється в першу чергу, кидається у вічі, ще будучи "там", а дещо проступає поволі, ніби проявляючись, проступаючи під дією вже рідних стін. З Стамбулом було так само, перше враження це весна і архітектура. Весна це щось неймовірне коли з засніженого Києва попадаєш в теплий , з квітнучими тюльпанами, зеленою травою і запахом дощу та розмоклої землі, Стамбул. Тисячолітня історія міста, але не якась книжно-теоретична, а реальна - споруди, колони, площі, палаци, Босфор та Золотий Ріг. Ось воно все навкруги - можна доторкнутись, відчути. В той же час світ сучасний, інтернаціональний, строкатий.
От саме враження про Стамбул, як сучасне місто, проступали поступово.
Перше це звичайно транспорт. Різні види транспорту об`єднанні в одну систему: метро двох видів, фунікулери, автобуси, пароплави ... Зручний розрахунок карткою-проїздним, з знижками при пересадках, багато апаратів для поповнень, табло в транспорті де пишуться зупинки. Таксі всі одного кольору і однакові марки машин. В аеропорту не треба шарахатися від таксистів (жахливий конспірологічний досвід Києва, коли таксисти біля вокзалу правлять ціну в 5 разів дорожчу і треба визвонювати таксі отримувати відмови чи "явки-паролі" номери і тд). Сів, доїхав, заплатив по лічильнику. Навіть ностальгічний трамвайчик обладнаний зчитувачем картки і є частиною транспортної системи. До речі, київське метро візуально дуже схоже саме на ностальгічний трамвайчик і аж ніяк на сучасне метро чи трамвай, на жаль.
Друге, що проявлялося вже по приїзду, це таки ставлення людей. Місцевих, туристів - всіх разом. Створюється якийсь певний рівень, з якого не прийнято вибиватися в гіршу сторону. Коли місцеві намагаються тобі допомогти. От бачить він людей, які втикнулися в карту і не впеннені куди йти, його навіть не питали, але він підійшов і намагається показати куди йти. При цьому, він навіть англійської не знає, але ж допоміг. Дякуємо. Посміхається. Дали ключі від квартири - будете їхати просто захлопнете двері і при цьому ніхто не боїться, що ти його аудіосистему виволочиш чи айпада, який лежить під столом, поцупиш. Таке ставлення найбільше проявляється в ставленні до дітей. Не важливо своїх чи чужих, турків чи не турків. Маленька vip-каста. Дуже це контрастує з звичними шльопаннями просто на вулиці у нас, криком, образами.

Мозаїка вражень складається в приємний образ міста в яке ще варто повернутись, в якому варто ще пожити. Місто, яке живе в розслабленому ритмі кеїфу. Де плюскіт морських хвиль. Де люблять дітей та котів. Де багато п`ють чаю з солодощами. Де... Де... Де... Де... ....
Istanbul



Ayasofia

Apr. 16th, 2013 12:16 pm
odyn_owl: (tibetan fox)
Цей храм був найбільшим в християнському світі більше тисячі років. Зараз він не найбільший, але цю красоту варто побачити. Розмір, купол, світло, великий простір без підтримуючих колон, фрески мозаїки... Про неї багато написано, багато фото, ілюстрацій, але це варто побачити вживу.

 photo DSC_2338_zps2af2add3.jpg
+3 )
photo by [livejournal.com profile] moy_compas ( дехто не завжди плівку старанно і акуратно заправляє 8-) )

Єюп

Apr. 15th, 2013 02:26 pm
odyn_owl: (tibetan fox)
Майже на самому вістрі Золотого Рогу, вглиб континенту, знаходиться священне місце для мусульман і цікаве місце для туристів. Єюп. Кладовище на пагорбі, яке почалося з поховання тут соратника пророка Магомета. Абу Айюб аль-Ансарі, так його звали, загинув під стінами Константинополя під час невдалого арабського штурму. Пізніше, коли місто вже заволоділи турки, його могилу віднайшли і навколо почало утворюватися кладовище. Зараз це високий схил повністю покритий кладовищем, в підніжжі якого мечеть з площею вимощеною білими мармуровими плитами, а зверху оглядовий майданчик, з кафешками. Для тих, хто не хоче підніматися пішки їздить фунікулер.Вид на Золотий Ріг та місто захоплює.
Ще чим відомий Єюп, так це своїми сніданками. "Сніданками" вони називаються умовно, так як їсти можна в будь-яку частину дня. Ще "сніданки" смачні, великі порції(навіть як для Туреччини) і недорогі (всі пункти перевірені :) ).


Eyup
кладовище
+2 )

UPD by[livejournal.com profile] moy_compas
смаколики )

Будучи поблизу не пройдіть мимо...

Хора

Apr. 12th, 2013 10:16 pm
odyn_owl: (tibetan fox)
Сучасний Стамбул живе на стикові двох континентів, культур і релігій. Щось переважає більше, щось менше. Суміш релігій яскраво іллюструється в старовинних, ще візантійських храмах. Які з початкових церков перероблялись в мечеті, а з мечеть перетворювалися в музеї. Тепер в такому музеї співіснують фрески та мозаїки з візантійського християнства з міхрабами і сурами з корану пізнішого мусульманства. На щастя турки були не самими старанними руйнівниками і неприйнятні для них зображення не знищували зовсім, а заштукатурювали і деякі вдалося відновити в Софії, в Хорі.

Кілька фото з Хори

chora
+2 )

May 2015

S M T W T F S
     1 2
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 06:35 pm
Powered by Dreamwidth Studios