odyn_owl: (Default)
Кожна прогулянка парком ,в обідню пору, дає заспокійливий ефект. Викликів сьогодення видає багато. Спокій, природа,неспішні люди і яких дуже мало. Проте цього разу прогулянка просто зробила весь день.
День був сонячний і морозний, вперше за багато днів теплої та пасмурної погоди. Іній виблискував на траві та листі, канали знову взяфлися льодом. Людей майже не було, блукати було приємно. Час був обідній і сонце, яке все яскравіше та тепліше, потрохи перемагало зиму і пригрівало через теплу зимову одежу. Перейшовши невеличкий пагорб, я просто остовпів,на вузькому замерзлому каналі, що звивався серед дерев, стояв дідусь. Дідусь років за 70, в старенькій штучній шубі, яка висіла на його сухій фігурі наче темна куля, шапка збилася на одне вухо, він стояв і лукаво посміхався, зовсім не зважаючи на відсутність частини своїх передніх зубів. Саме ж незвичне, що стояв він на ковзанах. Посміхнувся і в своєму неспішному темпі поковзав по каналу, постояв і потім поїхав назад. Він так ковзав довго. Неспішне звук його ковзанів лунав серед дерев. В цей момент він явно був щасливий.
В непростий і важкий час, завжди лишається час для моменту щастя.
Вертався я з зовсім іншим настроєм.
odyn_owl: (miles)
наділити речі зором і можливістю спостерігати.
кавоварка яка з дня в день спостергіає за людьми, які сидять навпроти неї. В неї гарний кут обзору, вони в неї завжди  на виду. Правда подіями її спостереження не наділені, так як люди аморфні малорухливі. Згорблені та скоцюрблені істоти впирають поглядами в монітор. Рухаються зіниці та кінцівки, руки. Стукаючи  по клавіатурі чи пересовуючи з місця на місце мишки. Досить безглузда робота. Часом вони своїми холодними руками торкають корпуси, мляво повертаючи ручки, заливаючи воду чи засипаючи каву.Говорять між собою вони рідко частіше по телефонах, який у кожного свій. Згорблений субєкт навпроти з перекошенми плечима. З дня в день, ті самі дрібні рухи. Ті самі порожні очі, які дивляться у вікно з хмарами.
odyn_owl: (tibetan fox)
Моїй хресній, коли вона хворіла на грип, приснився мій дідусь. Форма грипу в неї була досить важка - з вимотуючою температурою, яка все не проходила і місцями на грані марення.
Їй снився гарний світлий день, коли весна вже на грані літа. Він сидів біля церкви веселий та гарно вбраний, в наглянцованих чоботях та звичному галяфе. В оточенні інших дядьків, напевно що друзів. Дуже зрадів їй, довго не бачив, і щось довго розповідав та розпитував, цікавився. Спілкуватися для нього було життєвою необхідністю та радістю завжди. Розмови вона не запам'ятала, тільки настрій. Потім заявив, що їй пора йти і вона прокинулась.
Напевно йому там добре все ж таки.
odyn_owl: (miles)
кожного разу, коли починають спасати, відчувається якась гіркота суму - значить тебе все таки сприймають певною мірою неповноцінним. кривим деревцем яке треба розпрямити. значить тебе не розуміють. а потім сумнів, можливо вони праві?! і далі в себе...тишина

May 2015

S M T W T F S
     1 2
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 06:40 pm
Powered by Dreamwidth Studios